Обнальщик Василь Костюк і Сергій Верланов: як львівські юристи перетворили податкову на фабрику «скруток»

Попри майже повну непублічність, ім’я Василя Костюка роками фігурує у гучних заявах, журналістських розслідуваннях та кулуарних обговореннях у владних кабінетах. Хто такий адвокат Василь Костюк і як йому вдається залишатися поза увагою широкої публіки, зберігаючи вплив на багатомільярдні фінансові потоки.

Інформації про його професійну діяльність у відкритих джерелах небагато. Відомо, що свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю Костюк отримав у 2005 році та перебуває на обліку в Раді адвокатів Львівської області. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України, прийом клієнтів він веде у Львові на вулиці Пасічній, 95.

У відкритому доступі також можна знайти YouTube-канал із назвою «Адвокат Костюк Василий Васильевич», однак його наповнення радше викликає запитання, ніж дає уявлення про самого Костюка чи його діяльність.

Водночас у медіа та публічних заявах його ім’я неодноразово пов’язували з колосальними фінансовими потоками. Зокрема, генерал-майор податкової міліції Юрій Атаманюк в одному з інтерв’ю заявляв, що Василь Костюк нібито є організатором масштабної схеми з оборотами у десятки мільярдів гривень. За озвученими ним оцінками, прибутки таких структур могли сягати мільярдів гривень щороку.

На цьому тлі виникає логічне питання: як людині з настільки гучною репутацією вдається залишатися практично невідомою для широкої аудиторії? Журналісти пояснюють це тим, що у професійному середовищі Костюк нібито більш відомий не як адвокат, а як «Вася Львівський» — саме під цим прізвиськом його згадують у матеріалах про конвертаційні центри та схеми з готівкою.

Інформації про цей бік його діяльності небагато — здебільшого це фрагменти журналістських розслідувань, свідчення інсайдерів та публічні заяви колишніх посадовців. Сам Костюк уникає публічності та майже не коментує звинувачення або згадки про себе у ЗМІ.

Втім, приховати свою роль повністю складно, особливо коли ім’я починає регулярно з’являтися у політичних і журналістських дискусіях. Зокрема, прізвище Костюка згадувалося у публікаціях журналіста Юрія Бутусова в контексті кадрових процесів та впливу на фінансові й податкові рішення.

Нагадаємо, у березні 2020 року Верховна Рада відправила у відставку міністра фінансів Ігоря Уманського, який пробув на посаді лише кілька тижнів. Його звільнення відбулося невдовзі після того, як він звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з вимогою звільнити керівників податкової та митної служб — Сергія Верланова і Максима Нефьодова.

Уманський публічно заявляв про стрімке зростання обсягів «скруток», схемного ПДВ та ринку «обналу» на початку 2020 року. За його словами, це свідчило про масштабну тінізацію економіки, а щомісячні втрати бюджету через подібні механізми могли сягати близько 7 мільярдів гривень.

У контексті цих заяв у медіа та серед джерел, наближених до фінансового блоку уряду, почало активно звучати ім’я Василя Костюка, більш відомого у вузьких колах як «Вася Львівський». Саме його журналісти та інсайдери називали одним із ключових операторів схем із конвертаційними центрами та мінімізацією податків.

Хоча прізвище Костюка й раніше фігурувало у матеріалах про «обнальні» майданчики та тіньові фінансові потоки ще з часів Януковича, саме у 2020 році ця тема вийшла на загальнонаціональний рівень. Особливий резонанс виник після публікацій і заяв, де ім’я Костюка згадувалося у прив’язці до кадрових рішень в уряді та діяльності податкової і митної служб.

Після цього постать Василя Костюка привернула ще більше уваги журналістів та бізнес-середовища. У публічному просторі почали активно обговорювати його можливий вплив на податкову систему та масштаби конвертаційних схем, які йому приписували.

Водночас діяльність Костюка, за словами джерел, не обмежувалася періодом чинної влади. У розслідуваннях неодноразово стверджувалося, що він працював у сфері тіньових фінансових операцій ще з часів попередніх політичних еліт, а за останні роки лише посилив свої позиції.

Окремий резонанс викликали повідомлення про можливе включення Костюка до санкційних списків РНБО. За інформацією інсайдерів, його ім’я нібито фігурувало серед основних кандидатів на санкції як одного з найбільших організаторів конвертаційних схем. Однак згодом ці згадки несподівано зникли. Разом із тим у медіа почали з’являтися оцінки, згідно з якими обороти структур, пов’язаних із «Васею Львівським», могли сягати десятків мільярдів гривень на рік.

Якщо відкинути емоційні оцінки та чутки, якими роками обростала постать Василя Костюка, можна виділити кілька фактів, що регулярно повторюються у журналістських розслідуваннях і свідченнях інсайдерів. Насамперед — його багаторічні зв’язки з колишнім керівником ДПС Сергієм Верлановим та ексочільником митниці Максимом Нефьодовим. Обидва чиновники неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів і перевірок, однак більшість цих історій так і не завершилися реальними наслідками.

У медіа Костюка часто називали давнім знайомим або навіть другом дитинства Сергія Верланова. Достеменно відомо, що вони навчалися разом на юридичному факультеті Львівського національного університету та у 2003 році отримали дипломи за спеціальністю «Правознавство». Через два роки обидва стали адвокатами. Саме цей період журналісти називають початком формування майбутніх зв’язків між людьми, які згодом отримали вплив у податковій та митній системах.

За однією з версій, яку активно обговорювали у медіа, саме Василь Костюк міг бути одним із тих, хто підтримував кар’єрне зростання Верланова. Інша версія говорить про існування спільного «куратора», який стояв за цією групою ще у львівський період їхньої діяльності.

У цьому контексті часто згадується Любомир Тхір — колишній працівник правоохоронних органів, якого джерела називають близьким до Костюка. За інформацією журналістів, Тхір роками збирав компрометуючі матеріали на представників податкової та митниці Львівщини, використовуючи їх для посилення власного впливу.

Саме Тхора окремі інсайдери вважають людиною, яка допомогла створити перші схеми та зв’язки, що дозволили Костюку закріпитися у сфері конвертаційних центрів та тіньових фінансових операцій. Також його ім’я неодноразово згадувалося у контексті діяльності львівської митниці та історій із незаконним відшкодуванням ПДВ.

Зокрема, під час одного з розслідувань правоохоронці перевіряли діяльність компаній «Мотолайк» та «Любе Авто», які, за даними слідства, могли бути пов’язані з людьми з оточення Тхора. Попри гучні заяви, ця справа, як і багато інших подібних історій, не отримала логічного завершення.

У публікаціях журналістів також стверджувалося, що у схемах, пов’язаних із ПДВ та конвертаційними центрами, фігурували не лише Василь Костюк, а й тодішній очільник ДПС Сергій Верланов та керівник львівської податкової Орест Вітик.

Сьогодні достеменно невідомо, які саме механізми використовує Василь Костюк у своїй діяльності. Однак принцип роботи конвертаційних схем, про які роками пишуть журналісти та говорять правоохоронці, залишається незмінним: мережа фіктивних компаній, контрольовані фінансові потоки та наявність зв’язків у державних структурах, без яких подібні операції були б практично неможливими.

У розслідуваннях неодноразово стверджувалося, що структури, пов’язані з Костюком, могли працювати через компанії з ознаками фіктивності, які використовувалися для мінімізації податків та переведення коштів у готівку. Клієнтами таких схем, за даними медіа, ставали великі підприємства, зацікавлені у скороченні податкового навантаження або виведенні частини коштів із офіційного обігу.

Суть подібних операцій зводиться до створення штучних послуг або товарних операцій, які існують переважно на папері. Це дозволяє одним учасникам отримувати готівку, а іншим — формувати фіктивні витрати чи податковий кредит. Саме через такі механізми, на думку експертів, тіньовий сектор економіки роками завдає мільярдних збитків державному бюджету.

Фахівці у сфері фінансів неодноразово наголошували, що існування масштабних «конвертаційних майданчиків» є однією з причин високого рівня тінізації української економіки. Через подібні схеми бюджет щороку недоотримує значні суми податків, а самі організатори залишаються впливовими завдяки зв’язкам у владних та контролюючих структурах.

Попри численні скандали, журналістські розслідування та зміни керівництва податкової і митниці, діяльність структур, які пов’язують із Василем Костюком, за даними медіа, не припинилася. Навпаки, у бізнес-середовищі побутує думка, що після відставки Максима Нефьодова та від’їзду Сергія Верланова Костюк зумів адаптуватися до нових політичних реалій та зберегти свій вплив.